Урбаністична література у відкритому доступі

 Три збірники урбаністичних студій з 2011 року вийшли в Україні за підтримки фонду імені Гайнріха Бьолля. Для тих, хто не встиг отримати паперової версії, вони викладені на сайті фонду. Усі ці збірники дають можливість подивитися на місто по-новому, відчути себе в курсі течій європейської та американської урбаністики, а ще й зрозуміти, чим живуть урбаністичні студії в Україні. Перефразовуючи одну радіостанцію – читайте, думайте.

Стратегії урбаністичного майбутнього Києва: збірник громадських дискусій, статей, інтерв'ю та проектів

Перший збірник вийшов ще у 2011 році, але актуальності не втратив. Із назви зрозуміло, що більшість статей у ньому – саме про Київ. Але тенденції розвитку Києва не такі вже й відмінні від інших великих українських міст. Міський транспорт, публічний простір, участь громадян у розвитку міста та збереження історичної спадщини – ці питання актуальні для міст всієї країни, а окрім того у збірнику представлені й універсальні тексти, як-от стаття про досвід знаних реформаторів міського середовища Gehl Architects.

Для когось може стати несподіванкою, але статті розділу, присвяченому збереженню спадщини, стосуються архітектури ХХ століття. Архітектура модернізму, конструктивізму, функціоналізму часто недооцінюється – не впадає в очі, не нагадує про себе потрісканою ліпниною, менш романтична з погляду краєзнавців та нехтувана туристами. Чудовий фотоесей «(Пост)конструктивізм у Києві» та інші статті цього розділу запропонують поглянути під іншим кутом зору на модерну архітектуру початку минулого століття, а разом з тим не архітектуру неомодернізму – споруди 70-х.

Найоб’ємніший розділ стосується публічного простору. Є тут тексти про зелені зони Києва та Контрактову площу. Останній, транспортний розділ, знайомить зі статтею «Внесок до дискусії про сталу міську мобільність в Україні» авторства Арміна Ваґнера, інженера транспортних мереж з Німецького товариства GIZ. Він аналізує виклики на шляху до сталої мобільності в українських містах та міркує про те, як можна створити місто, «в якому пішоходи є кайзерами, а велосипедисти – королями».

Завантажити тут

Анатомія міста: Київ

Випуск «Анатомія міста» вийшов у 2012 році. Він дійсно структурований за принципом «урбаністичної анатомії»: від масштабу міста до району, вулиці та площі. Окрім текстів про Київ, тут є тут переклад статті професорки соціології та антропології CEU Джудіт Боднар про метаморфози міського життя Будапешта. У масштабі району – кілька текстів про спальні райони Києва (Виноградар, Оболонь) та теоретична стаття Юлії Скубицької про радянські житлові масиви та їх перетворення в часи незалежності. Скубицька пише про роль шопінг-молів і те, як вони відтягують людей із центра міста, про приватизацію внутрішнього простору мікрорайонів та альтернативи, які можна створити для цієї приватизації. Стаття буде корисною всім, хто цікавиться сучасними житловими масивами, і дає концептуальні рамки, щоб мислити кожне місто та містечко, де є спальні райони, чи то Харків з Києвом, чи Коломию з Калушем.

Третій розділ збірника присвячений суто Контрактовій площі в Києві. Статті написані за результатами урбан-воркшопу «Контрактова площа. Сценарії розвитку», а сам воркшоп провели тому, що в київської влади виникла ідея реконструкції площі. Реконструкція, як ми знаємо, часто приховує під собою захоплення історичних пам’яток і публічних просторів комерційними проектами, які не конче сприяють людяному виміру міського життя. Воркшоп наголосив на нібито очевидному, хоча й не для всіх, факті: Контрактова – це міська площа, а не парковка і не базар, хоча десь так вона і виглядає вже багато років. І це доля не тільки Контрактової – у кожному місті можна натрапити на площі, які й загубили своє первинне призначення.

Є в «Анатомії міста» інтерв’ю з італійською урбаністкою Сандрою Аннунціатою та румунським архітектором Ґабріелем Паскаріу. Завершується збірка розділом «Вулиця», що має тільки одну публікацію – це хронологія протесту проти реконструкції Андріївського узвозу, укладена Ігорем Тищенком. Цей приклад солідарного опору мешканців та активістів реконструкції вулиці, що веде до нищення історичних будинків та комерціалізації простору вулиці. «Виступаючи активним політичним суб’єктом, громадяни отримали можливість вимагати прозорості будь-яких планів щодо Андріївського і впливати на процес його реконструкції», – пише Ігор Тищенко. Корисний та, що важливо, оптимістичний кейс на завершення книжки.

Завантажити тут.

Місто й оновлення 

У 2013 році вийшла наразі остання урбаністична збірка, удвічі об’ємніша за попередні. Стосується вона новітніх процесів у містах, які ми нині спостерігаємо. Що і як ми робимо з історичним спадком, з нашими вулицями та площами, з індустріальною спадщиною? Хто і як здійснює оновлення міста? І нарешті, як реагують мешканці – і чи реагують – на трансформацію міст?

Окрім статей українських дослідниць та дослідників у збірці є переклади класичних текстів, як-от стаття Жозепа Субіроса про культурні стратегії Барселони, а також інтерв’ю із чотирма урбаністами: професором архітектури Колумбійського університету Альберто Фойо, голландським архітектором  Гансом ван дер Гейденом, харківським архітектором Олегом Дроздовим й теоретиком архітектури Володимиром Нікітіним. Урбаністи відповідають на одні й ті самі питання збереження історичного спадку та політик пам’яті, тож цікаво порівняти їхні відповіді та точки зору.

Цей збірник дає найширшу перспективу з-поміж усіх трьох не лише концептуальну, а й географічну. Є тут історії з новозеландського Крайстчерча, австрійського Ґраца  та македонської столиці Скоп’є, з російського Єкатеринбурга та Чарльзтона у Південній Кароліні, а також Світловодська та Кіровограда, Львова та Полтави. 

Завантажити тут