Освіта для «дітей дощу»: потрібна, як вода

Аутизм – ще досить незвичний діагноз для нашого суспільства. Однак діти про це не здогадуються. Як і про те, що їхня кількість з кожним роком зростає. Де вони зможуть реалізувати себе, здобути освіту і хто має право їх навчати?

Що таке аутизм і звідки він з’явився?

Діти дощу. Саме так образно та загадково прийнято називати дітей з аутизмом, адже вперше голосно і на весь світ заговорили про цю проблему після виходу в прокат голлівудського фільму «Людина дощу». Сам термін «аутизм» ще у 1910 році використав швейцарський психіатр Ейген Блейлер в описі симптомів шизофренії. Лише за 70 років аутизм визнали окремим діагнозом, а його тлумачення дещо змінилось.

Сьогодні більшість психіатрів вважають аутизм хворобою, пов’язаною із порушенням розвитку мозку. Проте дуже часто люди з аутизмом мають високий інтелектуальний рівень і надзвичайні здібності. Тому деякі знавці стверджують, що це не хвороба, а особливий стан свідомості, коли людина по-іншому сприймає світ. Оскільки кожна особлива дитина особлива по-своєму (одні не розмовляють, інші не йдуть на контакт взагалі чи мають додаткові проблеми з нервовою системою), найчастіше говорять про розлад аутичного спектру.

У 2008 році ООН визначила 2 квітня Всесвітнім днем поширення інформації про аутизм. На той час статистика свідчила, що кожна сота людина має розлад аутичного спектру. Сьогодні звучить інша цифра – кожна 68-ма людина. А в деяких країнах, таких як Південна Корея – кожна 35-та.

Чи можна назвати таке стрімке збільшення показників епідемією? Є підстави вважати, що це просто краща поінформованість.

У США, наприклад, «дітей дощу» виявляють уже в півторарічному віці. 80% дітей, з якими проводять роботу змалку, можуть навчатися в загальній школі.

Освіта «дітей дощу» в Україні

В Україні офіційної статистики щодо дітей з аутизмом немає, як і спеціалізованих державних освітніх закладів. Адже донедавна всім дітям з розладами аутичного спектру ставився діагноз «шизофренія». Це закривало будь-які перспективи майбутнього навчання і працевлаштування.

З 2015 року, відповідно до закону «Про освіту», дитина з особливими освітніми потребами може відвідувати заклади освіти у супроводі асистента. Це дає право батькам «штовхати» школи та дитсадки у напрямку інклюзивної освіти. Однак більшість з них ще досі не вірять у таку можливість, шукаючи для своїх особливих дітей спеціалізовані заклади, які не завжди їм підходять.

Акція до Всесвітнього дня інформування про аутизм «Франківськ у блакитному»

Успішна практика існує у Львові. Школа «Довіра» для дітей із вадами мови (аутизм часто супроводжують мовні проблеми) вводить у навчання індивідуальні програми для дітей з аутизмом. У Запоріжжі проводять соціальну реабілітацію в Обласному центрі соціальної реабілітації дітей-інвалідів. Тут пристосуватись до навколишнього середовища дітям допомагають психолог, логопед, дефектолог та вчитель лікувальної фізкультури. Однак, це не є заклад повноцінної освіти, а лише допомога діткам від дошкільного до середнього шкільного віку. Вони можуть відвідувати окремі заняття або ж залишатись там на декілька днів. З аутичними дітьми працюють у Чернівцях, Ужгороді, Харкові та інших містах.

У 2009 році був створений Фонд допомоги дітям з синдромом аутизму «Дитина з майбутнім». Він проводить у Києві курси для батьків і фахівців, видає спеціалізовану літературу.

«Один із освітніх проектів Фонду – дитячий садок для дітей з аутизмом. Він був створений за моєю ініціативою, коли я зрозуміла, що моєму сину немає, де навчатися», – розповідає Інна Сергієнко, засновниця Фонду «Дитина з майбутнім». На сьогодні це унікальний і  найпрестижніший (вартість місяця навчання складає близько 20 тисяч гривень) заклад, в якому працюють виключно з «дітьми дощу».

Шлях до освіти у Франківську

Діти з розладами аутичного спектру у Франківську навчаються в Навчально-реабілітаційному центрі в школі для дітей з порушенням опорно-рухового апарату або для дітей з вадами інтелекту. Для тих, у кого аутизм супроводжують додаткові розлади, вони є рятівною соломинкою. Однак що робити іншим? Де отримати освіту державного зразка?

Все більше «дітей дощу» поступає до загальноосвітньої школи-інтернату в Угорниках. З нового навчального року її планують реорганізувати у навчально-реабілітаційний центр для дошкільного (2 групи) та шкільного віку.

«На сьогодні у нас є сім спеціальних класів для дітей з вадами мовлення та аутичних дітей, які навчаються разом», – розповідає директор інтернату Наталія Гаврилюк. Батьки багатьох дітей не зізнаються про діагноз аутизму, а приводять їх під виглядом порушення мовленнєвої функції. Однак, коли педагоги зрозуміли, які діти до них потрапили, вирішили не відмовлятися від їх навчання, а пристосувати освітню програму.

Для цього їм доводиться і самим оволодівати спеціальними знаннями: навчаються у вишах на профільних спеціальностях, переймають досвід у львівської школи, проходять тренінги, запрошують до себе лекторів та спільно переглядають міжнародні онлайн-конференції. А також завжди в курсі всіх новин Інституту соціальної політики та користаються його запрошеннями на семінари.

«Всі вчителі початкових класів, окрім основної, вже мають другу спеціальну освіту: логопедію або дефектологію, – зауважує Наталія Іванівна. – Також у нас з дітьми працюють чотири логопеди, психолог, соціальний педагог і вчитель лікувальної фізкультури».

Зараз у кожному класі навчається від п’яти до дев’яти дітей, аудиторії повністю відповідають потребам, а вчителі самостійно знаходять дидактичні матеріали, іноді підключаючи навіть хенд-мейд (як от доріжка з ґудзиків для масажу стоп і розвитку координації рухів). Окрім загальноосвітніх, викладають спеціальні предмети: «Корекція розвитку» та «Логоритміка», а після обіду проходять заняття з логопедом, лікувальна фізкультура.

У майбутньому дітей з мовленнєвими вадами та з аутизмом не розділятимуть:

«Аутичні діти всі абсолютно різні. Взяти всіх дітей з аутизмом в один клас – нереально. Має бути індивідуальний підхід до кожного. Найголовніше – це навчити дитину жити у соціумі. І ми вже готуємо для цього базу», – коментує Наталя Іванівна.

 «Світанок» – розвиток дітей і підтримка батьків

Батьки повинні звернути увагу, якщо дитина: не відгукується на ім’я, не дивиться в очі, має незрозумілі фобії, не імітує дорослих, не говорить або весь час повторює слова та фрази, не використовує міміку та жести тощо. Такий перелік симптомів прописаний у буклеті громадської організації «Світанок», що діє в Івано-Франківську. Її організатор Анастасія Голинська, стикнувшись із проблемою аутизму у власному житті, об’єднала зусилля інших батьків, котрі мають дітей з розладами аутичного спектру та іншими психо-мовленнєвими порушеннями. Сьогодні організація налічує понад сто дітей.

«Світанок» став своєрідною студією для розвитку дітей та підтримки батьків. Протягом тижня діти можуть відвідувати індивідуальні заняття з фахівцем, а в суботи приходять на колективні розвиваючі заняття.

«Основна ланка реабілітації цих дітей – це соціалізація. Дитина має перебувати в товаристві інших дітей, вчитися з іншими дітьми», – наголошує Анастасія.

З дітьми віком від двох до десяти років у «Світанку» проводять поведінкову, арт-терапію, заняття з сенсорної інтеграції. Минулого року тут з’явилася сенсорна кімната. Час від часу вдається організувати екскурсії, корекційно-реабілітаційні табори, в які з’їжджаються діти з різних міст разом зі своїми батьками.

«Робота фахівця – це тільки 20% роботи з цією дитиною. Важливо, щоб освічені були батьки: мали знання, вміли працювати з цими дітьми», – переконана Анастасія.

Для цього як для батьків, так і для фахівців, причетних до роботи з особливими дітьми, «Світанок» організовує тренінги. Хоча дозволити собі це задоволення можуть нечасто, адже за 8-годинний навчальний курс лектору доведеться заплатити близько 100 євро.

Святкування 5-річчя ГО «Світанок»

Навчатись, щоб навчати

Майбутні соціальні педагоги, дефектологи, логопеди та інші спеціалісти про роботу з дітьми з розладами аутичного спектру сьогодні дізнаються лише з розділів курсів, що охоплюють теми особливих освітніх потреб. У зв’язку з цим наступного навчального року на кафедрі «Теорії та методики дошкільної і корекційної освіти» Прикарпатського національного університету планується реорганізація.

«Четверо фахівців нашої кафедри зараз перебувають на навчанні в київському Інституті корекційної педагогіки та психології (Національний педагогічний університет ім. Драгоманова – А.Р.). На таке достажування поїхали кандидати наук, доценти і я як доктор наук, професор. Ми маємо намір започаткувати окремий напрям підготовки студентів для роботи з дітьми-аутистами. Для цього нам треба отримати кваліфікацію в галузі «Спеціальної педагогіки», що має відбутись найближчим часом», – ділиться завкафедри Неллі Василівна Лисенко.

Окрім проведення навчання в освітніх закладах, випускники цієї спеціальності зможуть також працювати адаптером для дітей з аутизмом, бути організаторами відповідних студій.

«Інклюзивну освіту вже сьогодні може собі дозволити приватний заклад до 15 дітей, заклади у сільській місцевості. Там може бути різновікова група. Але ефективність можлива лише за умови участі індивідуального асистента дитини. Це мусить бути людина, що має педагогічну освіту», – міркує кандидат педагогічних наук, доцент Світлана Чупахіна.

Час від часу в різних містах (найчастіше – в Києві) проводяться курси, що дозволяють оволодіти методиками роботи з дітьми з аутизмом. Хоча на них часто запрошують спеціалістів з-за кордону і дають сертифікат, у ПНУ до них ставляться скептично. Адже курси не мають відповідної кваліфікації, а тому не дають права викладати в університеті. Проте, в межах самоосвіти не виключають їхньої користі.

Для ознайомлення з іноземним досвідом кафедра співпрацює з Поморською Педагогічною академією (Польща), Дебренецьким університетом (Угорщина), університетом Степана Великого (Румунія).

Починаючи з 2013 року, Україна співпрацює з організацією «Аутизм Європа». Інна Сергієнко стала консулом цієї організації:

«Кожен місяць їду в новий регіон з безкоштовним навчальним семінаром «Проблеми аутизму в світі та Україні» для батьків та фахівців.

Команда фонду «Дитина з майбутнім» зараз розробляє освітній проект «Спектр». Це інтернет-платформа, яка буде акумулювати семінари та майстер-класи провідних фахівців сфери, і за допомогою якої кожен охочий зможе навчатися и отримувати прогресивні знання».

Фонд також підписав Меморандум з Інститутом корекційної педагогіки НПУ ім. М. Драгоманова, що дозволило професорам проводити консультації безпосередньо з батьками.

Суспільство потроху розкривається перед інакшими, але своїми ж дітьми.

Фото Ігоря Шерепота, з архіву ГО «Світанок», акції «Франківськ у блакитному»; чільне фото: flickr.com/trollhare

«МІСТОСВІТА» – серія публікацій про інноваційні практики у сфері розвитку міста й освіти.

Проект створено за підтримки платформи «Тепле місто» в рамках програми «Міські ґранти»

 

 

Читайте також до теми:

«If I Can Can, You Can Can»: освіта для людей з особливими потребами

Старість на радість: як у Європі повертають пенсіонерів до активного життя

Купила мама робота: альтернативна технічна освіта