Доступність як новаторство: проект інноваційного простору у Франківську

Відкритий архітектурний конкурс «Простір інновацій» у Франківську оголосили у березні. У червні ми побачимо, які роботи були подані на конкурс і дізнаємося, який проект переміг, а поки що UFRA з’ясовувала, що значить – інноваційний простір і для чого він місту.
zelemin-art.com

Простір інновацій розташується на території житлового комплексу, який будує компанія «Арсенал-сіті» на місці колишньої військової частини – у межах вулиць Національної Гвардії, Чорновола, Коновальця і Сорохтея. Комплекс проектує львівське архітектурне бюро «Зелемінь», вони ж розробляли і умови конкурсу «Простір інновацій».

Житловий мікрорайон «Арсенал» буде доволі щільно забудованим. Він розрахований на 10 – 12 тисяч мешканців, із житловими будинками від п’яти до одинадцяти поверхів (перші чотири десятиповерхівки мають бути збудовані до кінця 2015 року), школою, двома дитячими садочками, фітнес- і торгівельним центром. У цих кам'яних джунглях задумана й помітна зелена зона. Її частиною має стати Простір інновацій – хоча на сайті-візитівці комплексу про це – жодного слова.

Наталя Зінчук, головний архітектор бюро «Зелемінь»:

Що таке житловий масив? Це зв’язок мешканців. Ми вирішили, що було б доцільно спроектувати особливу зону в цьому просторі, – ми її назвали «зона здоров’я» – де збиратимуться всі. У цій зоні з’явилося місце для комплексу Простір інновацій.

Петро Павлів, архітектурне бюро «Зелемінь»:

Як генеральні проектувальники житлового району ми хочемо об’єднати житло з роботою, щоб люди хотіли тут працювати і жити. Тоді буде й більше уваги до оточення.

Що значить «простір інновацій»?

Якщо говорити загально – це місце, де зароджуватимуться нові ідеї і втілюватимуться в життя завдяки людям і новим технологіям. Конкретніше – це будівля і територія довкола. Перший її поверх займе громадський простір з кав’ярнями, закладами харчування, освітніми та іншими просторами, доступними для мешканців міста (принаймні таким є задум). На другому розташуються коворкінги – простори для спільної роботи – і фаблаби (fab lab – майстерня-лабораторія, де можна виготовити різні об’єкти на 3D-принтері). Решта три поверхи – офіси IT-компаній. Сама будівля має бути енергоефективною, а внутрішній простір офісів – легко трансформуватися. Довкола можуть бути бігові доріжки, спортивні майданчики тощо.

Розташування Простору інновацій відносно історичного центру та парку, зображення надані бюро «Зелемінь»

Саме таке бачення, чим наповнити Простір інновацій, запропонували франківські айтішники на воркшопі, що передував оголошенню архітектурного конкурсу. Завданням воркшопу було визначити специфічні вимоги IT-кампаній до цього місця, адже саме вони стануть його користувачами. Архітектори з бюро «Зелемінь» опрацювали побажання айтішників і сформували конкурсні вимоги для архітекторів.

Ідея включити такий простір до складу житлового комплексу виникла у директора девелоперської компанії «Арсенал-сіті» Тараса Виноградника спільно з активістами групи Тепле IT.

Тарас Виноградник:

Мікрорайон повинен мати лице, родзинку, а не бути банальним, як Позитрон чи БАМ. Наша ідея – це будувати місто в місті – житловий район з дитячим садочком, школою, і створити там робочі місця. Щоб там можна було поспілкуватися, обмінятися думками, а не просто прийти з роботи – піти спати.

Доступність – це інновація

Архітектори наголошують на двох баченнях інноваційності – технологічному та соціальному. З першою все ясно. А суспільна інноваційність – це доступність простору для всіх, його освітня спрямованість та роль – повернути людей у спілкування.  

Наталя Зінчук:

Метою є зробити цей простір відкритим, доступним. Таким, який не викликав би в  людей страху від помпезності чи високих технологій, тобто місце, абсолютно зрозуміле для середньостатистичних мешканців.

В усьому світі відкритий і доступний для людей громадський простір не є інновацією. Але в нашій країні це так, будьмо реалістами. Такі центри у нас викликають асоціацію з офісною спорудою, до якої потрапляєш через охорону.

Одна з важливих функцій Простору інновацій – підвищити освітній рівень. Оскільки маємо частину населення, яка досить консервативно сприймає нове, я наполягала, щоб цей комплекс був поруч зі школою. Простір інновацій має викликати в дітей, молоді бажання розширювати своє бачення, як жити, як спілкуватися. В тому числі важливо показати досягнення it-технологій людям, для яких це не очевидно, як-от наші бабусі.

Володимир Палій, архітектурне бюро «Зелемінь»:

Простір інновацій має відповідати запитам міста в майбутньому. Перші два його поверхи будуть повністю відкриті, включені в зелену вісь. Із розмов з франківчанами ми зрозуміли, що найбільша проблема міста – це парки і публічні простори.  Тому ця споруда має бути вписана в ландшафт, а довкола неї – парк, насичений різними функціями, який би працював, як магніт.

В Україні є проблема з громадськими будівлями і спорудами. Немає музею сучасного мистецтва чи музею технологій. Щоразу як архітектори беруться за такий об’єкт, вони мусять винаходити велосипед. Але насправді потрібно брати краще з того, що існує у світі. Гарний приклад такого простору – Центр науки «Копернік» у Варшаві.

Центр науки «Копернік», фото з Фейсбук-сторінки Центру

Наталя Зінчук:

Ми прагнули звести до мінімуму комерційну складову простору. Хотілося б уникнути прямої торгівлі «прийшов – придбав – пішов». Натомість тут будуть кафе різного спрямування, мистецькі майстерні, місця для надання навчальних послуг, майстер-класів – варіантів достатньо.

Для мене важливо витягнути людей з мережі, повернути живе спілкування, щоб людина навчилася толерувати інших. Зелена зона могла би бути не просто футбольним полем чи біговою доріжкою, а місцем, де практикується екстремальний спорт. Тут  могли би бути місця для спільного перегляду кіно, концертів, оркестрів та інших подій, які дозволяють провести разом час і бути терпимими одне до одного. Старше покоління побачить, як молодь займається екстремальними видами спорту і буде терпимішим до неї і навпаки – молодь з розумінням ставитиметься до людей, які хочуть послухати класичну музику.

Володимир Палій:

І в тому парадокс: простір робиться для айтішників, але ми хочемо, щоб люди спілкувалися. 

Центр науки і мистецтва DIYA, Київ. Фото з Фейсбук-сторінки Центру. 

Чому це актуально для Франківська?

Підтримка розвитку IT-сфери в Україні має перспективи, а IT-технології добрі своєю екологічністю і дають можливість людям реалізувати себе. «Разом люди здатні створювати потужні речі. Якщо ж люди закрилися – колективної думки немає, тому потрібне місце, де спільною думкою можна створити щось нове», – говорить Тарас Виноградник. Окрім того, Простір інновацій зможе привабити до міста нових IT-підприємців.

Микола Бризіцкий, менеджер з просування проекту «Простір інновацій»:

В Івано-Франківську є близько одинадцяти it- компаній. Деякі з них мають понад 200 працівників, а є компанії, де працюють 10-30 людей. Але й великі it-компанії з інших міст України зацікавлені розвиватися в таких містах як Івано-Франківськ. Його переваги – це менша собівартість життя і менші зарплати. Зараз багато фірм з Донецька і Харкова шукають можливостей для розвитку за кордоном, в Києві та на Заході України.