Дизайнер, поет і перекладач Ілля Стронґовський та посткросерка Лілія Омельяненко на запрошення майстерні проектів «Фама» презентували у Франківську благодійний проект «Добра листівка». Якщо ви бачили листівки з «йолкою», піаністом-екстремістом чи Степана Бандеру з котиками, то знаєте, про що ми. UFRA зустрілася з батьками «Доброї листівки» незадовго до презентації, щоб розпитати, як почався проект, хто малює добрі листівки і куди йдуть зароблені гроші. А заодно дізналася життєву мету Іллі Стронґовського.
Розкажіть, як почався проект «Добра листівка».
Лілія Омельяненко: Навесні 2014 року я обмінювалася листівками з людьми з різних країн і зрозуміла, що немає листівок, які б показували українські реалії. Немає навіть листівок з Майданом. А мені так хотілося показати, що насправді відбувається в Україні, коли навколо – російська пропаганда і не всі події коректно подаються іноземними медіа. Я почала шукати художників, які мають зображення з теми Майдану. Спершу думала, що всі листівки будуть з Майданом.
Знайшла кількох художників, які малювали подібно до того, що мені було потрібне. Тоді ж звернулася до Іллі Стронґовського – мені сподобалася його серія колажів, присвячених Майдану. Ми одразу зробили великий перший наклад, щоб листівок вистачило для Книжкового Арсеналу.
Автор: Василь Гошовський
Ілля Стронґовський: Книжковий Арсенал – це друга найбільша книжкова подія в країні. Чому ми вирішили робити одразу великий наклад? Десь у грудні 2014 я намалював свої перші листівки – з йолкою, з піаністом Майдану. І побачив масштаби їх продажу. Я ніколи не думав, що листівки здатні продаватися в таких обсягах. І подумав, якщо є така увага до мене і до того, що я роблю, то треба це робити так, щоби вистачило всім.
Лілія: Ми вирішили друкуватися в одній київській друкарні, яку мені порекомендували, як найкращу в країні.
Ілля: У ній друкуються елітні листівки. Ми з самого початку поставилися до проекту серйозно. І працювали над тим, щоб стати найкращими в галузі. І при цьому ми хотіли займатися благодійністю.
На Книжковому Арсеналі ми побачили ажіотаж і зрозуміли, що це тема.
Автор: Ілля Стронґовський, джерело: facebook.com/dobralystivka
Лілія: На Арсеналі ми, до речі, зустрілися з Іллею в перший раз. До того ми спілкувалися віртуально.
Ілля: Я спочатку до того всього ставився досить скептично. Але після Арсеналу почалися розмови, а що ж далі. Ми вирішили шукати нових авторів. Запросили київських художників Світлану Фесенко, Олену Гаврищук, Марину Михайлошину. Ми зрозуміли, що в принципі правильно вибрали час, місце і тему.
Ми робимо те, чого нема, і робимо це грамотно.
Тоді вже я почав згортати все те, чим я займався і переключився на тему листівок. Але спочатку листівки зберігалися у Лілі на балконі. І коли їх стало більше, ніж місця, я запропонував реєструвати благодійний фонд для допомоги дітям.
Автор: Михайло Дяченко, джерело: facebook.com/dobralystivka
Лілія: Ми допомагаємо неповносправним дітям. У нас вузька спеціалізація. І це те, що я, власне, промотую, розповідаючи про благодійність. Кожен відповідальний бізнес має вибрати для себе наскільки можливо вузьку тему по благодійності.
Ілля: Працюємо з житомирськими Фондами «Місія в Україну», «Берегиня Полісся», а також адресно допомагаємо сім’ям з неповносправними дітьми. Наприклад, допомогли придбати апарат УЗД для дітей.
Таких організацій як «Місія в Україну», в Україні є шість. Коли «Добра листівка» почне збирати мільйони гривень щомісяця, ми почнемо відкривати нові центри реабілітації дітей. Для мене важливо не ховати наших планів.
Автор: Михайло Дяченко, джерело: facebook.com/dobralystivka
Скільки художників співпрацюють з проектом «Добра листівка»?
Ілля: П’ятдесят митців.
Як ви їх обираєте?
Ілля: Елементарно: подобається – не подобається.
Автор: Андрій Єрмоленко, джерело: facebook.com/dobralystivka
Які ваші плани на майбутнє, які ще листівки ви б хотіли надрукувати?
Ілля: Я б хотів вітражні листівки, листівки з ковальським мистецтвом, з ювеліркою.
В нас є листівка з панно Романа Мініна. Є і комп’ютерна графіка Андрія Єрмоленка. Ще нас цікавить еротична тематика, можлива поява листівок з матюками.
Є ідея друкувати набори з документальними фотографіями Бориса Михайлова, Олександра Глядєлова, Ігоря Марущенка.
Також ми зробили першу ЛГБТ листівку в Україні. До нас ще ніхто такого не друкував. І я не бачу, щоби хтось планував. Після цього в нас почали зникати клієнти. Але ж це тема прав людини. Не можна бути за права людини, але проти ЛГБТ.
Автор: Микола Толмачов, джерело: facebook.com/dobralystivka
І головне. Якщо на листівках досі цього не було, тема нас цікавить. Якщо це може бути кимось куплене, якщо здатне штовхати українську тематику у світі – це теж нас цікавить.
Якщо це цікавить тільки вашого терапевта – ні, вибачайте.
Основна наша спеціалізація: українська галерейна художня листівка. Ми робимо найкращі, найякісніші листівки в країні. У наших конкурентів листівки скручуються в трубочку.
На яких умовах ви співпрацюєте з художниками?
Ілля: Ми пропонуємо гонорар. Але гривня дешевшає, а гонорари ми не можемо підвищити, бо зменшиться кількість грошей, які ми зможемо віддавати на благодійність. Художнику ми даємо гривню за кожної проданої листівки. При накладі 250-500 екземплярів це смішні гроші. Але художники все ж такі повинні розуміти, що ми – благодійники. Ми даємо дуже щирі авторські примірники і постійно просуваємо авторів. Ми намагаємося рекламувати художників, з якими співпрацюємо. Ми можемо розповісти все про листівку та її автора.
Автор:Тетяна Черевань, джерело: facebook.com/dobralystivka
В одному інтерв’ю ти казав, що вивчав піар та брендинг.
Ілля: Я не вивчав, я застосовував. Мій приклад – це частково доказ тези, що продати можна все. Я виглядаю як дизайнер, тому що я мушу виглядати, як дизайнер. Мій імідж від початку зроблений для того, щоб привертати увагу до того, що я дизайнер.
Взагалі, творчість – це те, що можна в собі виплекати.
В родині я єдиний, хто не вміє малювати і єдиний, хто цим заробляє. Я знаю колористику, композицію, типографію. У мене величезний досвід, але все це – тяжка праця, а таланту в мене немає. Я в нього не вірю. Мій єдиний талант – це вміння піарити себе.
Яка твоя ціль у житті?
Ілля: Хочу стати одним із видатних світових дизайнерів. Маю мету, приклади для наслідування і розуміння, що я на це спроможний.
-
Права щодня замість квітів на свято< Попередня
-
Ольга Кадишева: «У Харкові колосальна хвиля співчуття і допомоги»Наступна >